Стебловський Дмитро
Люди і звірі
Хтось трусонув мене за плече, коли ледь починало світати. Спросоння я не зметикував, де перебуваю, тому ошелешено підскочив, обтрушуючи з себе сіно. Дядько Урс, вже одягнутий і при зброї, як завжди з нахмуреним чолом, ж [...]